Сьогодні в школах України лунає перший дзвоник. На жаль, для десятків тисяч дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, або були переміщені до рф, він означатиме не нові відкриття, а нові спроби «перевиховання» та русифікації. І шкільний дзвоник більше ніколи не пролунає для сотень дітей, вбитих окупантами.

За півтора року внаслідок російської агресії щонайменше 503 дитини загинуло, 1117 було поранено, відомо про понад 19500 примусово переміщених дітей. У кримінальних провадженнях зафіксовано руйнування понад 2700 навчальних та виховних закладів.

Діти, які перебувають в окупації, або були депортовані до росії, піддаються «російському державному перевихованню». Це очевидне й кричуще порушення норм міжнародного права. Стаття 50 IV Женевської Конвенції прямо забороняє державі-окупанту втручатися в освітню діяльність, здійснювану на окупованій території.

«Освітні стандарти», які насаджує рф, мають на меті не всебічний розвиток особистості, а стирання української ідентичності та виховання лояльності до держави-окупанта. Навчальні програми мілітаризовані та спрямовані не на підтримання миру, а на виховання у свідомості молодих людей постійної готовності до війни. Окупаційна «влада» вилучає українські книги та забороняє українську мову. Одним словом, робить все, щоби знищити наше майбутнє та стерти минуле.

Вперше з часів Другої світової подібні злочини вчиняються на європейському континенті у таких масштабах. І вперше їх документують та розслідують ще під час «гарячої фази» війни.

Офіс Генерального прокурора здійснює процесуальне керівництво у понад трьох тисячах проваджень стосовно воєнних злочинів проти дітей. Серед них — магістральне провадження щодо «ідеологічного перевиховання» — індоктринації та мілітаризації українських дітей. В ході розслідування були вивчені численні підручники та документи, які ми знаходимо у всіх містах та селищах, звільнених від ворога. Про спланований характер цих злочинів свідчить і ухвалений у лютому 2023 закон рф, який фактично інтегрує освіту на тимчасово окупованих територіях в систему освіти росії.

Ми переконані, що за злочини проти українських дітей мають понести покарання не лише виконавці, а й найвище керівництво країни-агресора. Працюємо над розслідуванням кожного порушення прав дитини та доведенням того, що в сукупності вони є частиною спроби геноциду українського народу. Це непростий та довгий шлях. Та ми не звернемо з нього. Адже лише відповідальність злочинців є запобіжником від повторення злочинів. Лише покарання російського режиму та особисто його керманичів дозволить захистити наших дітей, наше майбутнє та майбутнє усього світу.