Відновити довіру до прокуратури: місія здійсненна – керівництво Офісу Генерального прокурора
02.01.2020

Наприкінці 2019 року завершується перший етап реформи органів прокуратури, і вже з нового, 2020 року, замість Генеральної прокуратури України, що ліквідується, розпочне роботу новостворений Офіс Генерального прокурора.

Коли на початку осені 2019-го ми прийшли в систему, суспільна довіра до органів прокуратура була однією з найнижчих серед усіх органів державної влади. Так, за серпневими даними опитування, що проводилося Центром Разумкова, понад 70% населення не довіряли прокуратурі.

Прокуратура була політизованою, поділеною на сфери впливу, а її діяльність, замість встановлення верховенства права, лише загострювала в суспільстві потребу справедливості.

Система органів кримінальної юстиції була фрагментованою й орієнтованою, швидше, на відомчі війни, ніж на співпрацю між елементами системи, орієнтованої на досягнення спільного результату. Подолання недовіри між органами кримінальної юстиції, що є наслідком таких воєн, усе ще залишається одним із наших пріоритетів на майбутнє.

В системі Генеральної прокуратури перебували прокурори, які, замість роботи на користь правосуддя, обслуговували інтереси олігархів, політичних сил, інших впливових людей в українському суспільстві або просто збагачувалися, використовуючи прокурорські повноваження.

Вже виросла ціла каста прокурорських олігархів із власними бізнесами, маєтками, віллами, елітними автомобілями та відпочинками.

Натомість результати роботи Генеральної прокуратури України не відповідали суспільним очікуванням, практично не було кримінальних переслідувань високопосадовців, не було прогресу в розслідуванні резонансних справ, зате в суспільстві з'явилося відчуття безкарності.

Все це нам належало змінити, і значною мірою впродовж останніх чотирьох місяців ми досягли в цьому успіху.

Після прийняття змін до закону про прокуратуру, що дало можливість розпочати реформування органів прокуратури, було визначено пріоритети, серед яких ключовими стали оновлення людей та процесів у прокуратурі, налагодження роботи всієї системи кримінальної юстиції, активізація розслідування резонансних справ.

Оновлення прокуратури
Під оновленою прокуратурою ми розуміємо не просто інших людей. Це насамперед люди з іншими цінностями та принципами, професіонали, орієнтовані на вирішення проблем країни, а не на обслуговування власних чи інших приватних інтересів.

Очевидно, що найбільшою цінністю системи прокуратури є фахові й доброчесні працівники. Цього системі критично не вистачає.

Ми розпочали процес очищення, тобто відбору найкращих і доброчесних прокурорів Генеральної прокуратури України, в середині жовтня і завершили його наприкінці грудня 2019 року.

За два з половиною місяці проведено тестування на знання законодавства, загальні здібності, здатність вирішувати практичні завдання, проведено перевірку на доброчесність прокурорів. З метою забезпечення прозорості та безсторонності процесу до роботи кадрових комісій залучено зовнішніх спостерігачів, які становили не менше половини складу таких комісій.

За результатами цих процедур, із 1339 прокурорів Генеральної прокуратури лише 610 подолали атестацію. 55% прокурорів залишили органи прокуратури. Саме вони й становитимуть кістяк оновленої прокуратури. Наступний етап — залучення професіоналів з-поза системи прокуратури, який ми розпочнемо в січні наступного року. Ми запрошуємо молодих, перспективних та доброчесних юристів приєднатися до прокуратури та заповнити більше, аніж 200 вакансій. Для цих людей це унікальна можливість професійного зростання, постійної участі в інноваційних процесах та можливість принести користь своїй країні.


Загалом, лише за результатами першого етапу реформування штат Генеральної прокуратури України зменшився, практично, на тисячу прокурорів і службовців, що, знову ж таки, відбувається вперше в історії держави.

Крім того, оновлена прокуратура — це нові процеси і правила, позбавлені корупційних ризиків, зайвого бюрократичного формалізму, зволікань.

Ми підготували і з 2020 року впроваджуватимемо нову людську й організаційну модель прокуратури, яка включатиме розвиток справедливої й конкурентної системи добору кадрів і просування по службі, об'єктивну систему оцінювання якості роботи прокурорів, визначення нових стандартів професійної поведінки, інструментів мотивації прокурорів, впровадження електронної системи обліку людських ресурсів. Прокурорів будуть призначати на посади, підвищувати та мотивувати не за принципами кумівства чи рішення начальника, а основуючись на прозорій системі найму та оцінки результатів роботи.

Необхідно наголосити, що за всю новітню історію України жодного разу органи прокуратури не переживали таких змін. Жодна влада не наважилася добровільно відмовитися від повноважень досудового розслідування, скоротити чисельність Генеральної прокуратури, практично, вдвічі (досі штат ГПУ лише зростав), позбутися прокурорів-"саджанців", афілійованих із недобросовісними бізнесменами та політиками, незважаючи на шалений тиск і масовані медіа-атаки.

Налагодження роботи органів системи кримінальної юстиції
Одна з найбільших проблем у системі кримінальної юстиції — недовіра та конфлікти між елементами цієї системи. Внаслідок зловживань політиків органи кримінальної юстиції часто ставали знаряддям у політичній боротьбі, що інколи призводило до фізичного зіткнення між органами правопорядку. Ми добре пам'ятаємо протистояння між СБУ та НАБУ, прокуратурою та НАБУ, СБУ та поліцією, НАЗК та НАБУ.

Наразі, завдяки координуючій ролі прокуратури, вдається поліпшити взаємодію між органами, що почало давати перші результати.

На захисті прав людини, бізнесу та інвестицій
За один із наших пріоритетів ми взяли захист інтересів держави через визначену Конституцією України представницьку функцію. З ефективністю реалізації функції представництва нерозривно пов'язані питання збереження природно-заповідної та історико-культурної спадщини. Останнім часом масового характеру набули факти незаконного відчуження земель.

Прокуратура активно обстоює права як громадян, так і держави у протистоянні незаконним забудовам земель водного фонду, лісогосподарського призначення, особливо — цінних земель (м.Київ, міста Ірпінь, Буча, селища Коцюбинське, Ходосівка, узбережжя Чорного та Азовського морів, лиманів — у Одеській, Запорізькій, Миколаївській областях).

Зокрема, Генеральна прокуратура вживає заходів із повернення в судовому порядку незаконно відчужених земель у межах ландшафтного заказника "Острів Жуків". Ці землі вчені розглядають як єдиний збережений у Європі еталон заплавного біотипу великої східноєвропейської річки в середній її течії. Забудова житловими будинками призведе до фактичного знищення цього природного об'єкта. На сьогодні у судах розглядається 12 позовів прокурорів про витребування 36 земельних ділянок вартістю понад 204,9 млн грн, площею 35,3 га. Незважаючи на шалений спротив зацікавлених осіб, наразі вже задоволено два таких позови і витребувано земельні ділянки площею понад 10,5 га.

Завдяки активній позиції прокуратури ухвалено 7 рішень про повернення в державну власність земель Біличанського лісу, який входить до природно-заповідного фонду і фактично є "легенями столиці".

За позовами прокуратури Одеської області, повернуто 48 земельних ділянок площею понад 2,5 га, незаконно переданих у приватну власність, у межах першої та другої смуг узбережжя Чорного моря в селищі Затока.

Крім того, прокуратурою пред'явлено позов про повернення у державну власністю 41 га землі водного та лісового фондів у Кончі-Заспі, 58 га земель прикордонної смуги у Закарпатській області. І таких прикладів багато по всій нашій державі.

Також ми сфокусували зусилля на тому, що є найактуальнішим і може принести найбільшу користь суспільству. Ми взялися за злочини в банківській та економічній сферах, створивши для цього окремий департамент. Два основних напрями його діяльності — це розслідування з метою встановлення осіб, винних у виведенні коштів з банків, і повернення цих коштів в Україну, та захист прав інвесторів (так звані антирейдерські розслідування). За нетривалий час роботи вже притягнуто до відповідальності службових осіб таких банків як ПАТ "Михайлівський", АТ "Дельта Банк", ПАТ "Фідобанк", "Фінанси і Кредит".

Варто згадати й про ПАТ "ВІЕЙБІ БАНК". Постанову про його закриття було скасовано, і провадження (в якому збитки державі становлять 1 млрд 200 млн грн) направлене на досудове розслідування до НАБУ. Цікаво, що підозрюваний у цьому провадженні наразі переховується від слідства у Великій Британії.

Слід навести й інші цікаві і водночас важливі для суспільства приклади. Так, за процесуального керівництва Генеральної прокуратури було пред'явлено низку підозр, у тому числі й колишнім народним обранцям, у вчиненні резонансних злочинів. Наприклад, отримала підозру особа, котра, видаючи себе за "друга" представників керівництва держави, за хабар понад 50 тис. дол. США обіцяла допомогти у працевлаштуванні в органи державної влади. Також підозрюваний у процесуальному порядку депутат місцевої ради організував на території міста Києва незаконний видобуток і продаж піску на суму майже 32,5 млн грн. Одному з колишніх нардепів, своєю чергою, повідомлено про підозру в організації заволодіння коштами одного з українських банків із наступною їх легалізацією. Інший же — підозрюється в заподіянні тілесних ушкоджень представникові органу місцевого самоврядування. Показовим є приклад викриття системи заволодіння коштами комунального підприємства "Міжнародний одеський аеропорт" та повідомлення про підозру директору однієї з підрядних організацій.

За останні три місяці було викрито діяльність злочинної організації, яка протиправно втручалась у роботу державного реєстру нерухомості, внаслідок чого було знято обтяження з понад тисячі об'єктів. Завдяки проведеній спільній спецоперації зупинено незаконне виробництво та реалізацію контрафактного алкоголю, вилучено продукції на суму понад 400 млн грн. Завдяки зусиллям ГПУ та Нацполіції викрито особу, яка виготовляла й розповсюджувала порнографічні матеріали з участю власних малолітніх дітей.

Окрім уже наведеного, варто згадати й завершені за останні три місяці досудові розслідування. Так, до суду було скеровано обвинувальний акт стосовно керівника столичного підприємства, який обвинувачується у протиправному заволодінні бюджетними коштами на загальну суму понад 2 млн грн. Крім того, до суду направлено кейс стосовно співробітників Нацполіції, які обвинувачуються у заволодінні понад 12 млн. грн. бюджетних коштів.

Новий імпульс отримало розслідування злочинів, пов'язаних із діяльністю екс-прем'єра П. Лазаренка. Зокрема, у грудні 2019 року обвинувальний акт щодо особи із його близького оточення, котра брала участь у легалізації злочинних коштів, було направлено до суду.

За останні три місяці Генеральна прокуратура перейшла на істотно новий рівень міжнародної співпраці. Так, нам вдалося стати частиною міжнародної організації з повернення активів CARIN, долучити до процесу реформування системи прокуратури міжнародних експертів і отримати схвальну оцінку за виконання антикорупційних рекомендацій Ради Європи.

У цей період ми зосереджували нашу увагу на поверненні в Україну незаконно виведених активів. Завдяки наданим нами матеріалам уряд Швейцарії продовжив дію санкцій щодо українських екс-високопосадовців, італійські колеги направили до суду обвинувальний акт про відмивання доходів колишнім народним депутатом України, вдалося запобігти розблокуванню на території Латвії 30 млн доларів США, пов'язаних зі ще одним колишнім народним обранцем. Але, на жаль, остаточне повернення активів в Україну не відбудеться швидко, оскільки цей процес — складний і тривалий.

Активно впроваджується новий для України механізм екстрадиції осіб у спрощеному порядку. Так, завдяки цій процедурі тривалість видачі особи в окремих випадках скоротилася в десятки разів (порівняно зі звичайною процедурою, яка подекуди триває роками). Наприклад, у листопаді видачу особи до США вперше здійснено впродовж 10 днів. Важливо, що цей процес — "дорога зі двостороннім рухом". Так, упродовж останніх трьох місяців за менш ніж два тижні вдалося повернути для притягнення до відповідальності українців із Кіпру, Чехії та Молдови.

Ще один новий напрям роботи — виявлення і покарання працівників органів правопорядку, винних у катуваннях

З цією метою утворено спеціалізований підрозділ, запроваджено практику щоденного моніторингу Єдиного реєстру досудових розслідувань на предмет початку нових розслідувань за цими статтями.

З територіальних підрозділів ДБР та Національної поліції витребувано для вивчення 35 кримінальних проваджень за фактами застосування насильства з боку правоохоронців, які тривалий час не розслідувалися або були закриті безпідставно. В частині з цих проваджень змінено групу прокурорів на прокурорів Департаменту для подальшого розслідування, в частині — дано відповідні доручення для забезпечення належного розслідування.

Крім того, Департамент самостійно розпочав п'ять кримінальних проваджень за фактами катувань, тривають невідкладні слідчі та процесуальні дії. Найрезонансніше — розслідування за фактом можливого перевищення сили з боку правоохоронців у Кропивницькому СІЗО (наразі там працюють чотири прокурори Департаменту).

Розслідування резонансних справ

Сьогодні в суспільстві постає багато питань щодо ситуації з розслідуванням "справ Майдану". Ці питання актуалізувалися у зв'язку із закінченням повноважень слідчих Генпрокуратури з досудового розслідування кримінальних правопорушень. Маємо запевнити, що побоювання стосовно зупинення чи навіть руйнації розслідувань подій на Майдані не справдилися.

Наразі у справах про злочини, вчинені у зв'язку з масовими протестами 2013—2014 років, повідомлено про підозру 447 особам, до суду направлено 195 обвинувальних актів стосовно 298 осіб. На даний час прокурори новоствореного Департаменту процесуального керівництва у провадженнях про такі злочини підтримують публічне обвинувачення в судах у 81 кримінальній справі, ще у 65 провадженнях здійснюється процесуальне керівництво.

У зв'язку з припиненням здійснення органами прокуратури досудового розслідування, 107 кримінальних проваджень у зазначеній категорії справ передано до інших органів для проведення подальшого розслідування, у тому числі до: ДБР — 55 проваджень (51%), НАБУ — 35 проваджень (33%), Нацполіції — 16 проваджень (15%) і до СБУ — 1 провадження.

Левову частку проваджень у справах Майдану передано до ДБР, де вже створено відповідний слідчий підрозділ. Із підписанням президентом України змін до закону про ДБР слідчі й прокурори Генеральної прокуратури матимуть змогу перейти до ДБР та продовжувати розслідування цих справ.

Проте навіть зараз усі невідкладні слідчі дії проводяться зусиллями прокурорів Генеральної прокуратури.

Розслідування цієї категорії справ було ускладнене через низку організаційних та правових проблем, зокрема пов'язаних із вадами законодавства, недостатнім рівнем оперативного супроводження розслідування "справ Майдану".

Проте вже сьогодні можна говорити і про вади в організації розслідування таких справ, Серед ключових проблем — невміння визначити пріоритети в розслідуванні найбільш актуальних проваджень та неефективне використання ресурсів. Це призвело до того, що багато справ, які перебували у провадженні спеціалізованого управління слідчих Генеральної прокуратури, мали тільки уявний зв'язок із подіями на Майдані, проте їх розслідування забирало велику частку зусиль та часу слідчих.

Як наслідок, ми, на жаль, досі не знаємо відповідей на основні питання щодо винних у масових вбивствах на Майдані, чимало проваджень зупинено, а деякі з них, взагалі, практично не розслідувались.

Намагаючись виправити ці помилки, ми провели аудит таких проваджень, за результатами якого провадження, котрі стосуються насильницьких злочинів, передано до спеціального слідчого підрозділу ДБР, яке матиме змогу зосередитися саме на цих злочинах. Крім того, утворено окремий спеціалізований підрозділ прокурорів, що наглядатиме за належним розслідуванням таких справ.

Треба сказати про певні зрушення у розкритті й розслідуванні інших суспільно резонансних злочинів.

Так, у справі про напад на Катерину Гандзюк повністю оновлено склад групи прокурорів. Почали активно відпрацьовувати версію, яка видається перспективною в частині встановлення повної картини вчинення цього злочину. Триває розшук одного з організаторів нападу на активістку. За обставинами цього нападу Генпрокуратура також розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 255 КК (створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину).

Розслідування цієї справи ускладнене тим, що з самого початку вона перебувала під сильним політичним та суспільним тиском, і це, вочевидь, позначилося на перебігу та результатах її розслідування. Одна ситуація — коли розслідування здійснюється на первинному етапі, і зовсім інша — коли нова група береться за нього зі спливанням значного періоду часу і коли доводиться працювати з матеріалами, напрацьованими іншими.

Уже набрав законної сили вирок суду, в якому юридично зафіксовані певні обставини нападу і роль учасників цього злочинного діяння. Наразі ми йдемо далі, — є чітка зорієнтованість прокурорів, слідчих і оперативників на повне розкриття цього злочину. Сподіваємося вже незабаром продемонструвати суспільству результати розслідування.

Чорною плямою в роботі правоохоронної системи тривалий час залишалася справа про вбивство відомого журналіста Павла Шеремета.

Лише восени цього року завдяки консолідації зусиль оперативників, слідчих та прокурорів під керівництвом Генеральної прокуратури вдалося вийти на слід підозрюваних у вчиненні цього ганебного злочину. До розкриття злочину були залучені кращі українські та міжнародні експерти. Підозрюваним судом обрано запобіжні заходи у вигляді утримання під вартою, слідчі та прокурори і далі працюють над встановленням усього кола осіб, які можуть бути причетними до вбивства.

Посилення ролі прокуратури у протидії збройній агресії проти України
Унаслідок збройної агресії проти України правоохоронна система нашої держави вперше зіштовхнулася з чималою кількістю злочинів, що вчиняються в умовах збройного конфлікту. Це жахливі, з погляду людського сприйняття, речі. Коли ми говоримо про воєнні злочини в тимчасово окупованому Криму, то йдеться про вбивства, тортури, приниження людської гідності, примусовий призов до збройних сил окупанта, про злочини проти людяності, такі як депортація чи насильницьке переміщення населення, переслідування з політичних та інших мотивів. Що стосується подій на Донбасі — то додайте до цього списку ще й прямі атаки на цивільне населення та об'єкти, згвалтування, катування та нелюдське поводження з військовополоненими і цивільними.

Наразі, за даними ЄРДР, органи правопорядку розслідують понад 15 тисяч злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту.

Ще одна особливість, яка ускладнює розслідування агресії і воєнних злочинів, — обмежене проведення повноцінного збору доказів. Ми, на жаль, не можемо провести всі слідчі дії на непідконтрольній території.

Однак ми дізнаємося докладні показання про місця, в яких утримувалися військовополонені й цивільні, та про учасників терористичних організацій і військовослужбовців РФ, із якими їм доводилося зіткнутися. Допитано вже понад 3500 осіб: 1600 цивільних і 1900 військовослужбовців. Встановлено 160 місць незаконного утримання наших громадян. Найбільші — в Донецьку, Сніжному, Горлівці. В них, незалежно від статі, одночасно утримувалося від 200 до 300 осіб.

За весь час збройного конфлікту до Міжнародного кримінального суду подано 12 інформаційних повідомлень за фактами вчинення злочинів в окупованих Криму та Донбасі. Останнє було на початку грудня, в ньому ми повідомили про факти позасудових страт 9 військовослужбовців Збройних сил України, яких, за нашими даними, вбили представники проросійської організованої групи "Козачий союз "Область войска Донского" під час боїв за Іловайськ у 2014 році та Дебальцеве у 2015 році.

Ці дані ГПУ передала напередодні публікації чергового щорічного Звіту щодо результатів попереднього розслідування. Окрема частина документа стосувалася подій на окупованих територіях АР Крим та Донбасу, що, як ми сподіваємося, стане предметом повноцінного розслідування.

Робота у пошуках правди для кінцевої мети — невідворотності покарання — буде ще більш динамічною. Створений у Генпрокуратурі Департамент нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, стане мозковим центром, центром прийняття рішень з усіх резонансних, глобальних та складних злочинів, які відбувались і, на жаль, ще відбуваються в Криму та на сході України. За нашими попередніми розрахунками, в Департамент воєнних конфліктів буде передано понад 200 кримінальних проваджень: Іловайська та Дебальцевська трагедії, збиття літака рейсу MH17, захоплення АР Крим, "справа моряків", а також факти розв'язання і ведення збройної агресії Росії, системного катування та вбивства полонених українських військових і цивільного населення.

Зараз усі справи "розпорошені" по різних правоохоронних органах. До кінця січня плануємо завершити аудит усіх проваджень: проаналізувати, на якій стадії розслідування перебуває кожне провадження, наскільки воно ефективно розслідується та правильно кваліфіковане.

Вироблятиметься єдина методика з документування і розслідування всіх порушень міжнародного гуманітарного права, воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Це така собі покрокова інструкція, як, що, коли і де робити правоохоронним органам, щоб результат був справді якісним та повноцінним. І неабияка роль у цьому процесі належить саме Луганській та Донецькій обласним прокуратурам, а також прокуратурі АР Крим.

Ми маємо амбітну мету — хронологічно погодинно й подобово відтворити все, що відбувалось і відбувається в Криму та на Донбасі. Кожен факт і епізод — буде зафіксований, докази — опрацьовані, систематизовані та збережені. До речі, алгоритм дій щодо допитів потерпілих, свідків — не менш важливий елемент у цій роботі. Він повинен враховувати і специфіку, і психоемоційний стан опитуваних, тяжкість злочину. Тут плануємо залучати вітчизняних та міжнародних експертів з міжнародного гуманітарного права.

До речі, у порядку денному — і спільне з неурядовими організаціями ведення та наповнення реєстру всіх потерпілих, із дотриманням умов їхньої безпеки та синхронізацією всіх даних з інформаційними базами органів правопорядку. Паралельний і надзвичайно важливий процес — робота над перехідним правосуддям, тобто як країна і люди житимуть у постконфліктний період.

Є розуміння і в питанні ратифікації Римського статуту.

Це надзвичайно важливо, і Україна зможе повною мірою використати всі правові механізми міжнародної юрисдикції та прискорити процес притягнення до відповідальності винних у злочинах в окупованому Криму і на Донбасі. Вважаємо, що на сьогодні це, фактично, єдиний дійовий механізм для здійснення правосуддя стосовно високопосадовців держави-окупанта, оскільки ефективно реалізовувати кримінально-правовий механізм притягнення їх до відповідальності в Україні неможливо.

Створення спеціалізованої прокуратури з розслідувань військових злочинів та злочинів у сфері ОПК
Військова прокуратура України в період 2014–2015 років зіграла велику стабілізаційну роль в утриманні військової дисципліни та правопорядку у військах на початку війни на Сході, коли був доволі високий обсяг військових злочинів, пов'язаних із дезертирством, самовільним залишенням військової частини або місця служби та ухилянням від мобілізації.

На жаль, у наступні роки військова прокуратура дедалі більше почала займатися розслідуванням та процесуальним керівництвом злочинів, що їй були і не підслідні, і не притаманні. Насамперед це злочини, пов'язані з економічними відносинами, тиском на бізнес, податкові правопорушення, кіберзлочини або загальнокримінальні злочини, в яких не було військового суб'єкта.

Це послужило передумовою прийняття рішення про ліквідацію військової прокуратури і створення на її місці спеціалізованої прокуратури у сфері нагляду за кримінальними провадженнями про військові злочини та злочини у сфері військово-промислового комплексу.

Нова спеціалізована прокуратура чітко визначила свої пріоритети і спеціалізацію: процесуальне керівництво у військових злочинах та злочинах, скоєних на підприємствах і установах "Укроборонпрому", Міністерства оборони та інших військових формувань.

Прокурор майбутньої спеціалізованої прокуратури буде цивільним, чим усуваються проблеми з конфліктом інтересів та можливістю подвійної дисциплінарної відповідальності.

Головний "офіс" цієї прокуратури на правах департаменту скорочується майже втричі, їй делегується чітке завдання методично допомагати прокурорам, які працюватимуть "на землі", і тільки найскладніші справи вона братиме у власне провадження.

У результаті, це дозволить ефективніше розслідувати справи, пов'язані з розкраданнями у сфері національної безпеки і оборони, зокрема дати суспільству відповіді щодо злочинів, які стали приводами до гучних скандалів у цій сфері, які гриміли впродовж останніх років.

Що далі?
Ми прекрасно розуміємо що для того, щоби здобути довіру суспільства потрібно зробити більше. Але для кращих результатів нам потрібні нові прокурори та нові інструменти ефективного слідства та публічного обвинувачення включаючи фундаментальні зміни до Кримінального процесуального кодексу. В тісній співпраці з європейськими та американськими партнерами ми впроваджуємо найкращі західні практики для вдосконалення процедур та успіху реформування.

Очевидно, що ми на початковому шляху реформи, і потрібно вирішити ще багато проблем, проте цей шлях не є простим. Ми вже зіштовхнулися з масованими медіа-атаками з боку тих, хто втрачає вплив на прокуратуру або чиїх забаганок нова прокуратура не збирається виконувати.

Однак ми не маємо наміру зупинятись. Наступного року ми продовжимо очищення прокуратури та її оновлення на регіональному і районному рівнях, плануючи завершити її вже за 9 місяців, у вересні наступного року.

Окрім того, ми посилимо координацію між органами правопорядку, запровадивши керівні принципи у сфері кримінальної юстиції, що уніфікуватимуть практику роботи всієї системи.

Кримінально-правова політика формуватиметься на основі дослідження рівня злочинності та створення єдиної системи статистичних даних у системі кримінальної юстиції. Щороку затверджуватимуться пріоритети кримінально-правової політики, з досягненнями яких можна буде об'єктивно оцінювати якість роботи системи.

Ми затвердимо керівні принципи та стандартні операційні процедури для забезпечення однакового застосування закону, чіткості та передбачуваності процесу, щоби уникнути подвійних стандартів та звузити дискрецію прокурорів.

З метою підвищення ефективності роботи прокурорів, зменшення бюрократизації процесу ми завершимо впровадження системи електронного документообігу у кримінальному судочинстві, усунемо зайві неефективні й корупціогенні процедури.

Ще одним пріоритетом для нас є внесення змін до кримінального процесуального законодавства для усунення численних суперечностей, корупціогенних і надміру формалізованих правил, що перешкоджають здійсненню ефективного досудового розслідування.

У новому році також розпочне функціонувати сучасний тренінговий центр прокуратури, який орієнтуватиметься на потреби прокурорів і пропонуватиме спеціалізовані навчальні програми із залученням кращих вітчизняних та іноземних фахівців-практиків.

Наше завдання і кінцева мета реформування — відновлення довіри суспільства. Ми маємо побудувати довіру мало не з нуля. Ми будемо боротися за кожного громадянина. Прокуратура буде варта цієї довіри.

Вітаємо українців із Новим роком і, принагідно, з новим Офісом Генерального прокурора.


Керівництво Офісу Генерального прокурора
Руслан Рябошапка, Віталій Касько, Віктор Чумак,
Віктор Трепак, Гюндуз Мамедов для "Дзеркала тижня", Випуск №50, 27 грудня-10 січня

кількість переглядів: 724