В Офісі Генпрокурора відбулася нарада керівників правоохоронних та державних органів щодо застосування інституту цивільної конфіскації (ФОТО)
23.06.2021

У середу, 23 червня 2021 року, під головуванням Генерального прокурора Ірини Венедіктової відбулася спільна нарада керівників правоохоронних та інших державних органів щодо стану реалізації інституту визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

У нараді взяли участь перший заступник Генерального прокурора Роман Говда, заступники Генерального прокурора Олексій Симоненко, Максим Якубовський, в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук, Директор НАБУ Артем Ситник, Голова НАЗК Олександр Новіков, в.о. Директора ДБР Олексій Сухачов, Голова Національної поліції Ігор Клименко, перший заступник Голови СБУ Василь Малюк, Голова ДФС України Вадим Мельник, т.в.о. Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) Віталій Сигидин.

Під час зустрічі учасники обговорили необхідність активізації застосування механізму цивільної конфіскації, яка є ефективним і дієвим засобом повернення незаконно набутих активів поза межами кримінального провадження відповідно до найкращих світових практик, а також шляхи вирішення проблем, пов’язаних із повноцінним впровадженням цього інституту в Україні.

 «Слід констатувати, що, хоча такий інститут був запроваджений в Україні ще понад півтора роки тому, його реалізація наразі фактично відсутня. Він має стати не декларативним, а використовуватися як дієвий спосіб наповнення державного бюджету. Серед очевидних переваг цивільної конфіскації – те, що вона не залежить від обвинувального вироку. Визначальним фактором є різниця між вартістю набутих активів і законними доходами осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка має перевищувати мільйон гривень», – зазначила Ірина Венедіктова.

Предметом цивільної конфіскації можуть бути лише активи та доходи, отримані від них, які були набуті після набрання чинності відповідним Законом, тобто 28 листопада 2019 року.

Виявлення таких активів можливе, зокрема, під час здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень або оперативно-розшукових заходів усіма уповноваженими органами.

Утім, на сьогодні у кримінальних провадженнях стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відомості щодо можливого набуття ними необґрунтованих активів достатньо не досліджуються, а відповідна інформація до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не надається. Разом з тим, позови про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подаються саме прокурорами САП, які й забезпечують представництво інтересів держави в суді у цій категорії справ.

«Як наслідок, за півтора року дії інституту цивільної конфіскації було заявлено лише два позови про визнання необґрунтованими активів двох народних депутатів України загалом на суму 8,2 млн грн. При цьому, на сьогодні слідчими органів Національного антикорупційного бюро, Національної поліції, Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України загалом розслідується майже 1,6 тис кримінальних проваджень, у яких можна виявити факти набуття необґрунтованих активів», – додала Генпрокурор.

Також учасники зустрічі обговорили необхідність розробки методичних рекомендацій, потребу в нормативному визначенні питань взаємодії антикорупційних, правоохоронних та інших державних органів, порядку та форм її здійснення, визначення єдиних підходів та стандартів до вирішення наявних проблем у цій сфері, зокрема існування корупційних ризиків, а також наголосили на важливості узгодження спільно напрацьованих практичних заходів.

«Від усіх правоохоронців та органів державної влади я вимагаю невідкладного налагодження тісної дієвої співпраці задля забезпечення ефективної реалізації механізму цивільної конфіскації. Два позови аж ніяк не можуть свідчити про ефективність такої роботи у країні, де суспільне невдоволення протидією корупції сягає апогею. Але в той же час ми маємо відповідально ставитися до застосування цього інституту. Передусім, ми маємо створити міжвідомчу робочу групу з питань визначення та нормативного врегулювання порядку взаємодії правоохоронців та посадовців інших державних органів щодо виявлення необґрунтованих активів, інформування про це САП для вжиття заходів до стягнення в дохід держави всього незаконно набутого майна», – наголосила Ірина Венедіктова.

Окрім того, учасники наради погодились, що надзвичайно важливим є навчально-методичне забезпечення діяльності уповноважених органів щодо виявлення необґрунтованих активів та їх стягнення на користь держави та налагодження міжнародного співробітництва з метою ґрунтовного вивчення кращого досвіду іноземних держав на цьому напрямі.

 

 

 

 

 

 

 

кількість переглядів: 1418