В Офісі Генерального прокурора відбулася спільна нарада з питань додержання вимог законодавства у сфері екології (ФОТО)
17.03.2021

У середу, 17 березня 2021 року, під головуванням Генерального прокурора Ірини Венедіктової відбулася спільна нарада керівників правоохоронних та інших державних органів з питань додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, протидії кримінальним правопорушенням проти довкілля.

Участь у заході взяли Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, Голова Служби безпеки України Іван Баканов, заступник Міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, в.о. директора Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов, Голова Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський, а також керівники уповноважених відомств та органів.

«Така координаційна нарада є вельми актуальною, бо попри те, що питання захисту довкілля на сьогодні регулюють більше чотирьох десятків законів, система відповідальності за екологічні правопорушення і забезпечення дотримання екологічних прав людини й надалі залишається досить слабкою та неефективною. Тому цей рік має стати роком екології і водночас роком єдності і ефективності правоохоронної системи», – наголосила Генеральний прокурор.

Посилення боротьби з правопорушеннями у сфері охорони довкілля має бути одним з основних пріоритетів кримінальної політики. Про це Президент України Володимир Зеленський наголосив у відеозверненні, записаному для спільної наради.

«Масштаби та суспільна небезпека екологічної злочинності вимагають від правоохоронних та інших державних органів роботи на 200 відсотків своїх можливостей. Посилення боротьби з правопорушеннями у сфері охорони довкілля повинно бути одним із основних пріоритетів кримінальної політики», – наголосив Глава держави.

Серед нагальних проблем у сфері охорони довкілля Генеральний прокурор назвала несистемність природоохоронного нагляду та державного моніторингу навколишнього природного середовища та не налагоджену дієву співпрацю між органами прокуратури, правоохоронними та іншими уповноваженими органами.

«Вимагає покращення взаємодія органів контролю та поліції з метою забезпечення встановлення осіб правопорушників. Через низький професійний рівень окремих працівників контролюючих органів ними нерідко надсилаються для внесення до ЄРДР матеріали за очевидної відсутності складу правопорушення. Поряд з цим, наявні випадки нереагування або й відвертого ігнорування інформації про масштабні порушення в сфері екології. Окрім того, про яку результативність контролю за дотриманням природоохоронного законодавства може йтися, коли представники уповноважених державних органів ледь не щодня самі викриваються на вчиненні корупційних злочинів», – наголосила вона.

Також Ірина Венедіктова констатувала, що загалом унаслідок спільних зусиль у 2020 році викрито майже на чверть більше кримінальних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища – 4 558 проти 3 769 у 2019 році.

Водночас, вона наголосила на нагальності ефективного реагування на забруднення атмосфери – викиди від промисловості становлять майже 3 мільйони тонн у рік. За такого стану із розслідуваних органами Нацполіції у минулому році трьох сотень правопорушень за фактами забруднення повітря, жодне не завершилося направленням обвинувального акта до суду.

Реальну загрозу екологічній безпеці держави та здоров’ю населення створює проблема накопичення відходів виробництва і споживання. Несанкціоновані сміттєзвалища, які є джерелом інтенсивного забруднення земель, атмосфери та підземних вод, наявні на території кожної області.

Гостро постають питання раціонального використання та охорони водних ресурсів, однак результати діяльності правоохоронців із викриття та розслідування порушень у цій сфері явно не відповідають реальному стану законності.

«Із розслідуваних торік 176 кримінальних проваджень цієї категорії до суду з обвинувальним актом скеровано аж одне. Колеги, поясніть мені, кому потрібна така робота?», – звернулася до учасників наради Генеральний прокурор.

Разом з тим, Ірина Венедіктова наголосила, що вдалося дещо активізувати протидію злочинам у сфері земельних правовідносин – кількість скерованих до суду минулого року обвинувальних актів цієї категорії зросла на чверть – 608 проти 489 у 2019 році. Також покращено роботу із забезпечення відшкодування заподіяних злочинами збитків – сума, на яку пред’явлено позови та накладено арешт, збільшилася удвічі.

Актуальною залишається проблема порушення правил охорони або використання надр, незаконного видобутку корисних копалин. Загалом у сфері надрокористування до кримінальної відповідальності торік притягнуто близько трьох сотень осіб, у тому числі посадовців відповідних підприємств.

Однією із найбільших екологічних проблем в державі є нелегальний видобуток бурштину. На сьогодні органами Національної поліції до ЄРДР внесено відомості щодо майже трьохсот правопорушень цієї категорії, половину з яких – закрито. Натомість, менше 11% скеровано до суду. У залишку перебуває 120 правопорушень, у вчиненні лише трьох з яких особам повідомлено про підозру. Також попри те, що протиправна діяльність, пов’язана з незаконним видобуванням бурштину, вочевидь носить організований характер, торік знешкоджено лише одне таке угруповання.

Також, за словами Генерального прокурора, вимагає більшої ефективності боротьба із злочинністю у сфері лісокористування, недостатньо спрямовуються зусилля щодо протидії контрабандному переміщенню деревини через митний кордон України. Постійної уваги потребує також стан додержання законодавства в зоні відчуження довкола Чорнобильської АЕС.

Водночас Ірина Венедіктова констатувала покращення результатів ефективного застосування представницьких повноважень на захист інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища.

«Сума пред’явлених позовів цієї категорії торік зросла майже в десять разів – 1,8 млрд грн проти 202 млн грн у 2019 році та цьогоріч – у три з половиною рази – 314 млн грн проти 89 млн грн у січні-лютому 2020 року. Також у 2020 році більшою на 40% є сума реально виконаних судових рішень – 88,1 млн грн проти 63,6 млн грн, а вже у 2021 році – майже у 8 разів – 149 млн грн проти 19,5 млн грн у січні-лютому 2020 року», – додала Генпрокурор.

Вона також наголосила, що потребує активізації співпраця з контролюючими органами.

«В прокуратури немає функції нагляду, тому джерелом інформації мають бути якісні матеріали перевірок контролерів. Однак ці органи мають посилити увагу до проблем, своєчасно на них реагувати і оперативно інформувати правоохоронців і прокуратуру про виявлені порушення. Тільки така синергія дасть результат», – резюмувала Генеральний прокурор.

Також під час наради було констатовано, що серед досягнень у цій сфері є затвердження за ініціативи Офісу Генпрокурора наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

За наслідками координаційної наради її учасникам було надано проєкт постанови, в якому визначено низку необхідних заходів. Зокрема, провести взаємозвірки щодо надісланих контролюючими органами матеріалів і результатів їх вирішення; вивчити стан досудового розслідування, організації процесуального керівництва та судового розгляду проваджень про кримінальні правопорушення у сфері охорони довкілля; вжити заходів щодо активізації протидії організованій злочинності; провести відповідні навчання тощо.

Під час підготовки цього документа Офісом Генерального прокурора максимально враховано конструктивні пропозиції, що надійшли від інших державних органів.

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кількість переглядів: 5396