Сайти

регіональних

прокуратур

 
21.11.2017

У Генеральній прокуратурі підбито підсумки розслідування злочинів проти учасників акцій протестів Революції Гідності (ФОТО, ВІДЕО)

     

Під час брифінгу у вівторок, 21 листопада 2017 року, заступник Генерального прокурора України А. Стрижевська та начальник Департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури С. Горбатюк повідомили про результати розслідування злочинів, направлених на протидію мирним акціям протестів під час Революції Гідності, які відбулися упродовж листопада 2013 – лютого 2014 року в місті Києві.

Так, керівник профільного структурного підрозділу ГПУ надав детальну інформацію по основних епізодах розслідування, акцентувавши окрему увагу на досягненнях слідства з часу надання останнього звіту суспільству.

За його словами, протидія протестним акціям носила системний характер і полягала у застосуванні насильства бійцями спецпідрозділу «Беркут» та Внутрішніх військ безпосередньо на вулицях, зокрема мова йде про розгони мітингів, застосування спецзасобів тощо; діях з боку правоохоронних органів, що полягали у незаконному затриманні, притягненні до кримінальної відповідальності та арештах учасників мирних акцій протестів з метою їх залякування, які мали на меті зменшення протестних акцій; залученні так званих «тітушок» з числа учасників злочинних угруповань, спортивних клубів тощо з метою виконання протиправних дій по відношенню до протестувальників; а також в законодавчому забезпеченні вказаних заходів з протидії мирним акціям протесту - так звані «закони 16 січня», які розширювали репресивні повноваження правоохоронних органів і посилили відповідальність учасників мирних акцій протестів, в тому числі за мітинги, рух в автоколонах та інше.

Так, С. Горбатюком було надано вичерпну інформацію щодо стану досудового розслідування за основними епізодами злочинної діяльності тих, хто чинив протидію учасникам мирних акцій протесту під час Революції Гідності: розгін акції протесту в ніч на 30 листопада 2013 року; протистояння 1 грудня 2013 року на вулиці Банковій у місті Києві; розгін акції протесту в ніч з 10 на 11 грудня 2013 року; події 19-22 січня 2014 року, що відбувалися на вул. Грушевського та Паркової дороги у місті Києві - так зване «криваве Водохреща»; події 22-23 січня 2014 року, що відбувалися на вул. Грушевського, Щорса та Кріпосному провулку у місті Києві; розгін мирної ходи 18 лютого 2014 року; штурм акції протесту на Майдані Незалежності під виглядом проведення антитерористичної операції у ніч з 18 на 19 лютого 2014 року; розстріл мітингувальників 20 лютого 2014 року; переслідування учасників «Автомайдану».

«Загалом слідчими Генеральної прокуратури України у провадженнях цієї категорії повідомлено про підозру 225 особам, з них: 34-м високопосадовцям, 137-ми працівникам органів внутрішніх справ, у тому числі 17-ти слідчим, 10-ти прокурорам, 2-м суддям та 42-м цивільним особам – «тітушкам», - проінформував він. Також, за його інформацією, до суду направлено 51 обвинувальний акт стосовно 117-ти осіб. Судом винними визнано 15 осіб, стосовно 14 з них ухвалено обвинувальні вироки.

Заступник Генерального прокурора А. Стрижевська, в свою чергу, акцентувала увагу, що не лише Департамент спецрозслідувань ГПУ проводить досудові розслідування даної категорії справ. Загалом, за її інформацією, правоохоронними органами України у вказаних провадженнях повідомлено про підозру 380-ти особам, з них: 48-ми високопосадовцям, 203-м правоохоронцям, в тому числі 25-ти слідчим, 16-ти прокурорам та 15-ти суддям. За цей час до суду скеровано 154 обвинувальні акти стосовно 238-ми осіб. У вчиненні злочинів судами визнано винними 49 осіб, щодо 42-х з них ухвалено обвинувальні вироки.

«Це величезна робота. Говорити про ці події лише в хронологічному порядку – звичайно не дуже доцільно сьогодні, оскільки біль не зникає і ці питання залишаються надчуттєвими для українського суспільства. Проте наше завдання - до кінця розслідувати ці справи, не дивлячись на складнощі, які пов’язані з об’єктивними чинниками, насамперед із вадами в законодавстві. І наслідки певних законодавчих експериментів ми спостерігаємо наразі, але строки, передбачені кримінальним процесуальним законодавством не безмежні, і це теж треба враховувати», - сказала вона.

Оскільки докази у цих провадженнях, на її переконання, в жодному разі не мають бути такими, щоб потім могли бути піддані сумніву в суді. «Розслідування цих злочинів має бути проведено якісно і в розумні строки», - резюмувала заступник Генерального прокурора України.

Управління зв’язків із громадськістю та ЗМІ
Генеральної прокуратури України

 

кількість переглядів: 1424