Сайти

регіональних

прокуратур

 
27.09.2018

Генеральний прокурор Юрій Луценко взяв участь у засіданні Комітету ВРУ з питань національної безпеки і оборони щодо розслідування трагедії на Рівненському полігоні

       

Генеральний прокурор України Юрій Луценко у четвер, 27 вересня 2018 року, взяв участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. В ході засідання Комітет заслухав інформацію Генерального прокурора щодо стану розслідування кримінального провадження за фактом загибелі та поранення військовослужбовців Збройних Сих України під час проведення навчань на 233 Рівненському загальновійськовому полігоні 6 липня 2018 року. Участь у заході також взяв Директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін.

За інформацією Юрія Луценка, військовою прокуратурою Рівненського гарнізону Західного регіону України розпочато кримінальне провадження за фактом вибуху 06.07.2018 року на території 233 Рівненського загальновійськового полігону під час виконання військовослужбовцями однієї з військових частин вогневого завдання міни у каналі ствола міномету «Молот», внаслідок чого 3 військовослужбовців загинуло та 9 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

Повідомляючи про фактичні обставини справи, дозвіл на розголошення яких надав прокурор у кримінальному провадженні, Юрій Луценко зазначив, що у серпні 2015 року спільним рішенням Міністерства оборони України та ДК «Укроборонпром» зобов’язано ПАТ «Маяк» розробити міномет калібру 120 мм.

Постачання мінометів передбачалось порядком, визначеним Постановою Кабміну від 2015 року «Про затвердження Порядку постачання озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів під час особливого періоду, введення надзвичайного стану, проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та у період проведення антитерористичної операції».

Умовою прийняття в експлуатацію є позитивне проходження зразком озброєння відомчих випробувань. «При цьому на даний час порядок випробувань, критерії їх негативного чи позитивного проходження нормативними документами ГОСТ не визначений, і приймається замовником у кожному конкретному випадку самостійно», - зазначив Генеральний прокурор.

Програмою методики випробувань передбачено перевірку міномету на відповідність тактико-технічним характеристикам і надання цьому оцінки після проведення 124-х пострілів.

4 листопада 2015 року за результатами проведення визначених відомчих випробувань складено акт, затверджений начальником Генштабу Збройних Сил України В. Муженком. Наказом начальника ГШ ЗСУ від 17 листопада 2015 року міномет «Молот» допущено до експлуатації у Збройних Силах України. 30 листопада 2015 року між Міноборони та ПАТ «Маяк» укладено договір про поставку до МОУ відповідної кількості мінометів. Протягом 5 років з дня поставки вказане товариство взяло на себе зобов’язання здійснювати гарантійне обслуговування і ремонт мінометів, якщо дефекти не є наслідком порушення правил експлуатації і зберігання продукції.

Окремо Юрій Луценко наголосив, що за час експлуатації міномету мали місце випадки відмов ПАТ «Маяк» у виконанні гарантійних зобов’язань за договором.

Також він зазначив, що наразі очікуються відповіді з усіх військових частин, які мають на експлуатації виріб «Молот» щодо його гарантійного обслуговування. Окрім того, у ході державних випробувань вказаного міномету, які, на відміну від відомчих, мають інші вимоги і стандарти встановлено невідповідність міномету наступним ознакам: надійності, мінімальної дальності стрільби тощо.

За словами Генерального прокурора, в ході розслідування з’ясовано, що всього з 2016 року мало місце 13 фактів розриву 120-міліметрових мінометів, які знаходились на обліку ЗСУ, з них 9 – мінометів «Молот». «За фактами розриву 9 мінометів «Молот» розслідується 8 проваджень щодо загибелі 13 осіб та травмування 30 осіб. Розрив міномету від подвійного заряджання підтверджений лише за фактом його розриву на Рівненському полігоні», - деталізував свою інформацію Юрій Луценко.

Також він поінформував, що 23 вересня 2018 року на позиції військової частини в Донецької області стався розрив міномету «Молот», внаслідок якого 2 військовослужбовці отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості. За цим фактом зареєстровано кримінальне провадження.

25 вересня 2018 року на підставі ухвали суду призначено проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз комплексної комісійної судової військової, трасологічної, хімічної, балістичної на вибухотехнічної експертизи, яка ще не виконана.

Щодо версій, які розглядаються в ході досудового розслідування провадження за фактом вибуху на Рівненському полігоні, Генеральний прокурор повідомив, що розглядаються, в тому числі, порушення правил поводження зі зброєю (подвійне заряджання); неякісні боєприпаси; незадовільний технічний стан міномету.

В ході відпрацювання слідчих версій за фактом розриву міномету на Рівненському полігоні попередньо з’ясовано, що у порушення керівництва з бойової роботи вогневих підрозділів артилерії інтервал між мінометами складав 5-8 метрів, замість 20-40. Також вогневим посередником у порушення документів з організації та проведення навчань не забезпечено безпеку особового складу, інтервал між вогневими позиціями, перевірку зарядженості-розрядженості міномету. «Крім того, в ході слідчого експерименту підтверджено факт подвійного заряджання міномету, що також стало можливим внаслідок неналежної роботи запобіжника або переведення його у неактивне положення. При цьому попередньо встановлено що виліт першої міни не відбувся внаслідок неналежного спрацювання ударно-спускового механізму», - описав він результати експерименту.

Окрім того, за його словами, встановлено, що розірваний міномет був укомплектований запобіжником від іншого зразка міномету. З цих, а також з інших питань встановлення причинного зв’язку, призначено проведення ряду експертиз, які наразі тривають.

Підсумовуючи, Генпрокурор Юрій Луценко запропонував Комітету звернутися до Міноборони України і ДК «Укроборонпром». «Потрібно терміново призначити повну ревізію наявних мінометів «Молот» і їхнього гарантійного обслуговування заводом-виробником». Йдеться про необхідність встановлення штатних запобіжників, передбачених конструкторською документацією. А також потрібно перевірити ударно-спусковий механізм на відповідність його конструкторській документації», - наголосив він.

Також серед причин трагедії Генпрокурор назвав фактор експлуатації міномету і прийняття командних рішень. «Ситуація на Рівненському полігоні стала такою трагічною тому, що відповідальні особи за проведення цих стрільб не виконали всі настанови по експлуатації мінометів. Вони стояли ближче, ніж належало. Солдати, принаймні письмово, не показали, що їх навчили безпечній експлуатації. Саме тому у цьому скупченні військовослужбовців подвійне заряджання призвело до таких багаточисельних жертв. Очевидно що і вузли міномету треба експлуатувати правильно – чистити, перевіряти справність тощо», - зазначив він та наголосив: «Що стосується Генеральної прокуратури – ми завершимо слідчі дії і, безумовно, будемо притягувати до кримінальної відповідальності тих командирів, які не забезпечили безпечні стрільби глибоко в тилу».

Також Юрій Луценко зазначив, що «наполягатиме на проведенні Генштабом, Міноборони і ДК «Укроборонпром» серйозного аналізу двох конструктивних елементів – запобіжника і ударно-спускового механізму, аби дати максимальну гарантію не повторення так званого подвійного заряджання».

 


Відділ зв’язків із громадськістю та ЗМІ
Генеральної прокуратури України

кількість переглядів: 220