Генеральна прокуратура України. Офіційний інтернет-портал / Співробітництво з міжнародними організаціями та інституціями

Співробітництво з Європейським Союзом у сфері юстиції та внутрішніх справ є одним із головних аспектів європейської інтеграції України. План дій ЄС в сфері юстиції та внутрішніх справ в Україні передбачає прикордонне співробітництво, співробітництво в сфері міграції та притулку, боротьби проти організованої злочинності, а також співробітництво в правоохоронній сфері та в сфері судочинства. Відповідно до останнього розділу Плану дій ЄС в сфері юстиції та внутрішніх справ в Україні засобом імплементації, моніторингу, оцінки та визначення щорічних пріоритетів, закріплених у Плані дій є План-графік.

Угода про партнерство та співробітництво України та ЄС разом із Планом дій Україна – ЄС забезпечили правову і практичну основу для подальшого розвитку стосунків Україна – ЄС. Однак у березні 2007 року було розпочато переговори щодо укладення нової угоди на заміну Угоди про партнерство та співробітництво. У зв’язку з цим, під час Саміту Україна – ЄС у Парижі 2008 року лідери закликали до розроблення нового практичного інструмента на заміну Плану дій Україна – ЄС, а саме Угоди про асоціацію.

Нова Угода про асоціацію та Порядок денний асоціації сприятимуть подальшій політичній асоціації та економічній інтеграції України до ЄС шляхом започаткування всебічного і практичного співробітництва, завдяки якому ці основні завдання можуть бути реалізовані. Зокрема, основними розділами, які будуть стосуватись діяльності органів прокуратури, стануть:

· продовження навчальних програм для суддів, співробітників судів та прокуратури, а також персоналу цих установ і співробітників правоохоронних органів, зокрема з питань додержання прав людини та боротьби з тортурами, нелюдським і принизливим поводженням;

· подальше зміцнення зусиль щодо вдосконалення законодавчої бази і поліпшення практики тримання під вартою, зокрема стосовно досудового та адміністративного утримання, з метою ефективного вирішення проблем свавільного тримання під вартою;

· поліпшення умов тримання під вартою усіх ув'язнених, як у місцях досудового утримання, так і утримання після засудження, з метою усунення випадків неналежного поводження з ув’язненими та імплементація рекомендацій Комітету ООН проти тортур і Європейського Комітету з питань запобігання тортурам;

Україна приєдналася до таких основоположних міжнародних документів в сфері прав людини як Загальна декларація прав людини 1948 року, Міжнародний пакт про політичні та громадянські права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Факультативний протокол до Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, Факультативний протокол до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання. Як Сторона згаданих міжнародних договорів, Україна має надавати періодичні доповіді про їх виконання до відповідних Комітетів ООН. В цих доповідях окреслюються існуючі основні положення політики держави, заходи, що приймаються на їх впровадження (в тому числі, на законодавчому рівні), інформація про виконання рекомендацій відповідних Комітетів ООН, визначених у заключних висновках до кожної періодичної доповіді України, статистичні відомості тощо (www.un.org/russian).

- Комітет з ліквідації расової дискримінації (Committee on the Elimination of Racial Discrimination): під час 69-ї сесії Комітету (31 липня – 18 серпня 2006 pоку) відбувся захист об’єднаної 17-ої та 18-ої періодичної доповіді про виконання положень Міжнародної конвенції з ліквідації всіх форм расової дискримінації; подача об’єднаної 19, 20 та 21 періодичних доповідей передбачена у квітні 2010 року;

- Комітет з прав людини (Human Rights Committee): під час 88-ї сесії Комітету (16 жовтня – 3 листопада 2006 року) Україна захистила 6-у періодичну доповідь про виконання положень Міжнародного пакту про політичні та громадянські права; подача 7-ї періодичної доповіді передбачена в листопаді 2011 року;

- Комітет проти тортур (Committee Against Torture) під час 38-ї сесії Комітету (30 квітня -18 травня 2007 pоку) Україна захистила 5-у періодичну доповідь про виконання положень Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання; подача 6-ї періодичної доповіді передбачена у червні 2010 року;

- Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок (Committee on the Elimination of Discrimination Against Women) під час 27-ї сесії Комітету (3 – 21 червня 2002 року) Україна захистила об’єднані 4-у та 5-у періодичні доповіді про виконання положень Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок; під час 45-ї сесії Комітету (січень-лютий 2010 року) Україна захищатиме об’єднану 5-у та 6-у періодичні доповіді про виконання положень Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.

20 січня 2006 року Указом Президента України №39/2006 затверджено План заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи (далі – План заходів). Документ, розроблений з метою забезпечення завершення виконання обов’язків та зобов’язань України перед Радою Європи та включає в себе заходи, обов’язкові для виконання з метою забезпечення функціонування демократичних інститутів та верховенства права і захисту прав та свобод людини. Зазначені заходи, в основному, стосуються розробки та прийняття нових законів та підзаконних актів України або змін до вже існуючих з метою завершення реформування судової та пенітенціарних систем; здійснення заходів, спрямованих на подолання корупції та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; створення в Україні умов для виконання рішень Європейського Суду з прав людини; забезпечення реалізації прав людини у різних сферах; вжиття заходів щодо забезпечення участі України у договорах Ради Європи.

Переважну частину з перерахованих зобов’язань Україною на даний час виконано, в той же час в стадії виконання знаходиться ще декілька зобов’язань України перед РЄ. Це, зокрема, прийняття рамкового документу про правову та судову реформи; розробка нового Кримінально-процесуального кодексу; реформування прокуратури; захист правничої професії.

Комітет є відповідальним за нагляд та координацію напрямів діяльності Ради Європи у галузі попередження злочинів та контролю за злочинністю. Комітет визначає напрямки міжурядового правового співробітництва, вносить пропозиції КМ РЄ щодо напрямків діяльності у сферах кримінального та кримінально-процесуального права та кримінології, а також впроваджує їх. Комітет CDPC розробляє конвенції, договори, рекомендації та доповіді, організовує кримінологічні наукові конференції та кримінологічні колоквіуми, конференції для начальників тюремної адміністрації (http://www.coe.int/t/e/legal_affairs/legal_co-operation/steering_committees/CDPC/).

Комітет PC-OC представляє собою форум, на якому з 1981 року експерти від всіх держав-членів та держав-спостерігачів, а також представники міжнародних організацій збираються разом для розробки напрямків покращення міжнародного співробітництва у кримінальних справах та пошуку шляхів розв’язання практичних проблем, окреслених в заявах до конвенцій РЄ у цій сфері. Міжнародні договори з питань співпраці у кримінальних справах охоплюють такі форми співробітництва як екстрадиція, взаємна правова допомога та передача засуджених осіб, а також їх положення, направлені на співробітництво з метою виявлення злочинів, що мають транскордонний характер, такі як організована злочинність, тероризм і кіберзлочинність (http://www.coe.int/t/e/legal_affairs/legal_co-operation/Transnational_criminal_justice/).

Комітет засновано в 1997 році для здійснення контролю за ефективністю систем держав-членів РЄ для контролю боротьби з відмиванням брудних коштів та фінансування тероризму та виконувати відповідні міжнародні стандарти у цій сфері. Такими стандартами, наприклад, є рекомендації FATF, включаючи Спеціальні рекомендації щодо фінансування тероризму та терористичних актів та, пов’язані з питаннями відмивання грошей Конвенція ООН про незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин 1998 року, Конвенція ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю, відповідні директиви Європейського Союзу по попередженню використання фінансової системи для відмивання брудних коштів та Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом (http://www.coe.int/t/dghl/monitoring/moneyval/).

Заснована у 1999 році Радою Європи з метою здійснення моніторингу виконання антикорупційних стандартів, затверджених цією міжнародною організацією. Головним завданням GRECO є покращення здатності своїх членів до боротьби з корупцією, здійснюючи контроль за виконанням ними взятих на себе у цій галузі зобов’язань шляхом розгортання активного процесу проведення взаємних перевірок та здійснення тиску. Це допомагає виявити прогалини у національній антикорупційній політиці держав, прискорити здійснення необхідних для цього реформ на законодавчому, інституційному та практичному рівнях. GRECO також забезпечує платформу для розповсюдження прикладів найкращої практики у питаннях попередження та викриття фактів корупції (http://www.coe.int/t/dghl/monitoring/greco/).

В рамках Комітету з кримінально-правових проблем створена Консультативна рада європейських прокурорів (Consultative Council of European Prosecutors (ССРЕ), яка наділена дорадчими повноваженнями Комітету міністрів РЄ. Діяльність Консультативної ради покликана, насамперед, сприяти виконанню положень Рекомендації №(2000)19 щодо ролі прокуратури у системі кримінального судочинства. Консультативною радою підготовлено три висновки з питань прокурорської діяльності (www.coe.int/prosecutors).

У взаємодії з органами влади України РЄ успішно здійснила вже кілька програм співробітництва з Україною, причому деякі з них ще на етапі, який передував її вступу до Організації. У результаті попередніх досягнень України в рамках Плану дій на 2005–2008 рр. (ухваленого 15 червня 2005 року Комітетом Міністрів Ради Європи) у 2008 році запропоновано новий План дій Ради Європи для України 2008-2011 рр., що спрямований на зміцнення співробітництва з метою сприяння українським органам влади в реалізації європейських прагнень країни та виконанні її зобов’язань перед РЄ.

3.3.1. Проект TRES передбачає прийняття і реалізацію необхідних стандартів і реформ, стосовних до прав жінок і дітей та питань у світлі Соціальної хартії (переглянутої) та Конвенції Ради Європи з захисту дітей проти сексуальної експлуатації і сексуального насильства, та інших європейських і міжнародних правових документів; удосконалення законодавства й наявність підготовлених працівників в тих правових і адміністративних галузях, що є необхідні для забезпечення відповідності стандартам переглянутої Соціальної хартії, дотичним до прав жінок і дітей й захисту їх від насильства.

Попередні програми Ради Європи та Європейської Комісії «Зміцнення демократичної стабільності в Україні» та «Сприяння культурі прав людини» впроваджувались з 2004 року. За програмами забезпечено навчання прокурорсько-слідчих працівників України щодо положень та практики застосування Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (125 навчальних семінарів для понад 6000 прокурорсько-слідчих працівників та 31 семінар для понад 2000 відповідно).

Програма Ради Європи та Європейської Комісії для країн Південного Кавказу, Молдови та України “Боротьба з проявами жорстокого поводження і безкарністю” є продовженням попередніх програм і розрахована на 2009-2010 роки. Мета програми – навчання з питань підвищення ефективності розгляду скарг на жорстоке поводження з боку працівників правоохоронних органів, а також притягнення винних до встановленої законом відповідальності. Як і при проведенні попередніх навчальних семінарів, особливий наголос при реалізації зазначеної програми буде зроблений на постановлених рішеннях Європейського суду з прав людини проти України.

В рамках програми протягом 2010 року передбачається проведення 27 навчальних семінарів для понад 1600 прокурорсько-слідчих працівників України. 4-5 червня 2009 року проведено перший навчальний семінар за участю прокурорських працівників з прокуратур обласного рівня, центрального апарату та Національної Академії прокуратури України, інші 25 семінарів будуть проведені за правилом «одна область – один семінар» та заключний семінар для працівників центрального апарату Генеральної прокуратури України. Календарний графік проведення 25 семінарів попередньо погоджено з Радою Європи – лютий-червень, вересень-жовтень 2010 року. Він має забезпечити проведення кожного місяця по 4 семінари, а в жовтні – 2,

3.3.4. «Прозорість та ефективність судової системи»: програмою було успішно реалізовано низку важливих заходів. Зокрема, за запитами українських органів влади організовано експертизу декількох проектів законів на їх відповідність європейським стандартам, а саме: проекти законів «Про судоустрій» і «Про статус суддів», «Про прокуратуру» та «Про адвокатуру». Програмою також організовано спільні конференції, семінари та оцінювальний візит з проблематики посилення відповідальності в судовій системі та прокуратурі.

Генеральна прокуратура України є організаційним членом МАП з 2005 року. Генеральна прокуратура України виступила одним із організаторів трьох регіональних конференцій для країн Центральної та Східної Європи і Середньої Азії (2006 рік - м. Київ, 2007 рік - м. Одеса, 2009 рік – м. Львів), а також 14-ої щорічної конференції МАП (6-9 вересня 2009 року, м. Київ) (www.iap-association.org).

Генеральна прокуратура України є постійним членом КРГП з моменту її створення, бере активну участь в розробці міждержавних договорів СНД та виконанні програм співробітництва в рамках СНД з питань боротьби зі злочинністю, а також опрацюванні міжвідомчих угод генеральних прокуратур держав-учасниць СНД.

План дій Україна-НАТО (міждержавний): Метою цього Плану дій є чітке визначення стратегічних цілей і пріоритетів України для досягнення її мети v повній інтеграції в євроатлантичні структури безпеки і для створення стратегічних рамок для існуючого і майбутнього співробітництва Україна-НАТО відповідно до Хартії. У цьому контексті він буде періодично переглядатися. Генеральна прокуратура України в межах компетенції бере участь у реалізації заходів щодо забезпечення адаптації чинного законодавства для втілення зовнішньої політики України на європейську і євроатлантичну інтеграцію, включаючи її заявлену перспективну мету v членство в НАТО. Заходи, перш за все, спрямовані на розвиток законодавства, базуючись на загальних принципах демократії та міжнародного права. Важливим елементом реформування правової системи є участь у конвенціях Ради Європи, які встановлюють спільні стандарти для європейських країн. Зусилля мають бути спрямовані на реформування правоохоронних структур, удосконалення механізмів забезпечення дотримання і виконання всіма державними та громадськими структурами принципу верховенства права, посилення ролі структур, що захищають громадянські права.

Міжурядові «План дій українсько-словацького співробітництва» (з 2005 року) та «Програма українсько-баварського співробітництва» (з 2006 року) передбачають участь Генеральної прокуратури України у визначених заходах, як-то організація навчальних візитів, участь у семінарах, консультаціях з питань прокурорської діяльності.

7. Співробітництво Генеральної прокуратури України з представництвами міжнародних організацій в Україні такими як Міжнародна організація з міграції, ABA/CEELI – Ініціатива верховенства права у Центральній та Східній Європі, Офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні тощо здійснюється постійно у формі організації та проведення спільних заходів - конференцій, семінарів, круглих столів, консультацій - з тематики, яка визначається функціями прокуратури.